Перетворення пам'ятника Леніну на Житомирщині: від радянського символу до шани Тарасу Шевченку

У невеликому селі Котлярка на Житомирщині відбувся унікальний випадок трансформації радянського минулого у сучасність. Місцевий пам'ятник Володимиру Леніну, який був встановлений ще за часів Радянського Союзу, перетворили на пам'ятник українському генію Тарасу Шевченку. Це рішення стало можливим завдяки ініціативі сільської громади та таланту місцевого художника Володимира Герасимчука.

Як починалася ця історія?

Після прийняття закону про декомунізацію, який передбачав знесення всіх символів радянського минулого, громада села Котлярка зіткнулася з дилемою. З одного боку, потрібно було виконати закон і демонтувати пам'ятник Леніну, а з іншого — ресурси на встановлення нового пам'ятника були обмежені. І тут на допомогу прийшла оригінальна ідея: замість того, щоб знищити старий пам'ятник, вирішили надати йому нове значення, перетворивши його на пам'ятник Тарасу Шевченку.

Ця ідея виникла завдяки ініціативі завідувачки місцевого будинку культури Тетяни Петрук. Вона запропонувала не руйнувати пам’ятник, а трансформувати його, зберігаючи ресурси громади. Таким чином, заощаджуючи кошти, жителі села змогли створити новий культурний об'єкт, який став символом змін.

Володимир Герасимчук: художник, який перетворив Леніна на Шевченка

Основну роботу з перетворення пам'ятника виконав місцевий художник Володимир Герасимчук. Його завданням було не просто змінити зовнішність скульптури, але й надати їй нового сенсу та значення. Володимир, маючи великий досвід роботи з різними матеріалами, взявся за цей складний проєкт.

Першим кроком було зняття мідної оболонки зі скульптури. Мідь, яка покривала пам'ятник, Володимир продав, а виручені гроші використав для закупівлі нових матеріалів. Це рішення було не лише економічно вигідним, але й дозволило зберегти певну частину старої скульптури у новому вигляді.

Трансформація пам'ятника: від підборіддя до капелюха

Процес перетворення пам'ятника був непростим. Володимир розповідає, що найбільшим викликом була робота з міцним бетоном, з якого був виготовлений пам'ятник. Проте, завдяки наполегливості та вмінню, художнику вдалося перетворити скульптуру.

Перше, що зробив Володимир, це змінив підборіддя скульптури, щоб воно більше нагадувало обличчя Тараса Шевченка. Далі була заміна кепки, яка раніше прикрашала голову Леніна, на знамениту книгу «Кобзар». Це символічний жест, адже «Кобзар» є одним з головних символів української культури.

Особливої уваги заслуговує перетворення піджака Леніна на пальто. Це було одне з найбільш технічно складних завдань, адже пальто повинно було виглядати органічно на скульптурі. Володимир детально працював над кожною складкою тканини, щоб створити реалістичний образ.

На завершення, художник додав шарф, який став частиною нового образу Шевченка. Проте, не все вдалося змінити: залишилися чоботи Леніна, які було неможливо зрізати через міцність матеріалу.

Реакція громади: новий символ села Котлярка

Коли робота над пам'ятником була завершена, громада села Котлярка зустріла оновлену скульптуру з великою радістю. Новий пам'ятник став не лише символом відродження, але й прикладом того, як можна знайти творчий підхід до вирішення складних питань.

Мешканці села наголошували, що новий пам'ятник Тарасу Шевченку став джерелом гордості. Він не лише прикрашає село, але й нагадує про важливість збереження національної ідентичності та культури. За словами Тетяни Петрук, це був акт відродження, який об'єднав громаду.

Схожі приклади в Україні: декомунізація та культурні трансформації

Історія перетворення пам'ятника в Котлярці є лише одним із багатьох прикладів, коли громади по всій Україні знаходили творчі рішення під час процесу декомунізації. У багатьох містах і селах, замість того, щоб знищувати пам'ятники радянської епохи, їх перетворювали на нові символи.

Наприклад, у деяких містах колишні пам'ятники Леніну були перетворені на скульптури, що символізують незалежність України, або на фігури відомих українських діячів. Це дозволило не лише зберегти ресурси, але й створити нові культурні об'єкти, що мають значення для місцевих громад.

Закон про декомунізацію: що змінилося в Україні?

Закон про декомунізацію, який набув чинності в 2015 році, передбачав демонтаж усіх символів радянського режиму. Це включало не лише пам'ятники, але й назви вулиць, міст, установ, що мали відношення до комуністичної ідеології.

Процес декомунізації став важливим кроком у відновленні національної пам'яті та поверненні до українських культурних коренів. Проте, цей процес не завжди був простим. У багатьох регіонах виникали суперечки щодо збереження або демонтажу певних пам'ятників, а також пошуку нових назв для вулиць і міст.

Вплив на культурну спадщину

Одним із ключових аспектів декомунізації стало переосмислення культурної спадщини. Багато пам'ятників, які раніше були символами радянського режиму, перетворилися на нові культурні об'єкти, що відображають сучасні цінності та ідеали.

Процес трансформації таких об'єктів вимагає залучення експертів, художників та громадськості. Важливо, щоб нові пам'ятники відповідали історичній правді та культурним традиціям регіону. У випадку села Котлярка, цей процес був успішним завдяки активній участі місцевої громади та таланту Володимира Герасимчука.